Як вчити дітей розуміти свої почуття та керувати гнівом?

Шо таке гнів?

Гнів – це одна з основних емоцій, яку час від часу відчуває кожний. З раннього віку діти вчаться висловлювати свій гнів відповідно до моделей поведінки, які вони бачать навколо. Батькам гнів часто здається небажаною емоцією, і вони вважають, що його слід притискати.

Однак якщо навчати дітей, що гнів – це щось погане й небезпечне, то діти намагатимуться ігнорувати його та придушувати дуже природну частину своєї людської натури. Вони навчаються або не звертати увагу на гнів, або виражати його у якийсь непрямий спосіб, що не призведе ні до чого доброго.

Звичайно, гнів може бути небезпечним. Неприпустимий вираз гніву — це насильство, образа, вандалізм. Але важливо відзначити, що гнів, проте, відіграє важливу роль: він дозволяє у разі потреби захищати наше благополуччя і нас самих. Головне — треба навчитися висловлювати свій гнів у здоровий цивілізований спосіб, уникаючи його негативних сторін.

Важливо вчити дитину розпізнавати ознаки нападу гніву, що насувається. Це хороший спосіб почати навчати її правильно керувати гнівом. Визначення цих ознак є попередженням дітям, що вони гніваються і що їхні почуття загострюються.

Поради для батьків

• Допоможіть дітям визначити фізичні ознаки, поговоривши про зміни, що відбуваються в тілі, коли вони гніваються. Це, наприклад, посилене серцебиття та потіння. За цими ознаками діти зрозуміють, що ризикують дати гніву піднятися на наступний рівень, і це допоможе їм вжити заходів, щоби взяти свою поведінку під контроль.

Гнів – вторинна емоція, а відтак, ми висловлюємо гнів, коли насправді збентежені, злякані, нам боляче чи сумно. Один зі способів контролювати гнів – це знайти його справжню причину.

• Важливо говорити з дитиною про її справжні почуття, вчити розуміти, що саме відчуває дитина, що її образило або зачепило. Це допоможе їй навчитись розуміти, що відбувається з нею та стоїть за її проявами.
• Звертайте увагу дитини на те, що вона говорить, коли гнівається. Те, як дитина трактує події, може впливати на те, як вона висловлює свій гнів. Звертайте увагу на позитивний погляд на речі. Навчивши дітей позитивно реагувати на події, які вона переживає, дорослі допомагають їй не тільки стежити за своїм гнівом, а й шукати шляхи бути щасливими.
• Звертайте увагу дитини на те, що вона говорить, коли гнівається. Те, як дитина трактує події, може впливати на те, як вона висловлює свій гнів. Звертайте увагу на позитивний погляд на речі. Навчивши дітей позитивно реагувати на події, які вона переживає, дорослі допомагають їй не тільки стежити за своїм гнівом, а й шукати шляхи бути щасливими.

Почніть із розробки шкали гніву, яка допоможе дитині бути в курсі рівня свого гніву і дасть можливість стежити за ним.

Далі запропонуйте певні моделі альтернативної поведінки: це може бути повільний рух, візуалізація знаку “Стоп”, або глибокі й повільні вдих і видих. Потренуйтеся разом із дітьми робити ці прості вправи. Як тільки діти починають гніватися, пропонуйте їм обрати іншу поведінку. Тренуйтеся, коли діти спокійні, наприклад, перед сном.

• Навчайте дітей технікам розслаблення та дихальним вправам, які здатні швидко зупинити гнів, оскільки організм не може бути одночасно і збудженим, і розслабленим.
• Якщо є можливість, створіть в будинку "кімнату гніву", де дитина може проявити свої емоції у безпечному місці.

Навчаючи дітей ефективним технікам керування гнівом у повсякденному житті, дорослі дають їм інструменти, які вони будуть застосовувати протягом усього свого життя.