Дитячі страхи – сходинки дитинства

Справжнє диво дитинства в тому, що діти, зазвичай, швидко виростають зі своїх страхів завдяки величезним внутрішнім джерелам надії, розсудливості й здібності до самозбереження.

Багато батьків стурбовані проявами страхів у дітей. Дитячі страхи властиві певному віку, рівню психічного розвитку. Для здорового малюка, який нормально розвивається, переляк і страх – природна реакція пізнання довкілля. Але! Зверніть увагу! Якщо ваша дитина безстрашна й навіть вікові страхи їй не властиві, перевірте, чи немає у неї затримки психічного розвитку. В дошкільному віці страхи виникають частіше, ніж у наступні роки.

Чого може боятися дитини?

Для кожного вікового відрізка властиві свої страхи:

• Немовлята лякаються різких звуків, наближення великих предметів.
• У 7 місяців дитина виявляє сильне занепокоєння за довгої відсутності матері. Подібний страх максимально виявляється у дівчат до 2,5 років та у хлопчиків до 3-х років.
• У 8 місяців з'являється страх перед незнайомими людьми, особливо жінками, не схожими на матір. Зазвичай цей страх минає до середини 2-го року життя за відсутності несприятливих факторів (направлення в лікарню, падіння, хворобливі процедури тощо).
• У 2 роки – страх неочікуваної появи незнайомого різкого звуку, болю, висоти, самотності, може виникнути страх перед тваринами, транспортом. який рухається. Частіше за все малюк у цьому віці боїться темряви.
• У 3 роки з'являється страх перед покаранням. Страх у дітей цього віку виражений значно менше, якщо батько бере участь у вихованні, не пригнічується почуття «Я» (малюк повинен мати можливість виражати свої емоції, переживання).
• Від трьох до п’яти років. У цьому віці багато дітей бояться казкових персонажів (частіше Бабу Ягу, Чахлика Невмирущого, уявних «чудовиськ»), болю, несподіваних звуків, води, транспорту, самотності, темряви й замкненого простору. Особливо часто такі страхи зустрічаються у дітей, чиї батьки тривожні й водночас надто принципові.
• У 6 років іноді з’являється страх померти (самим і батькам), він з'являється не напряму, а в страху нападів, пожеж, стихії.
• Дошкільнята чуттєво реагують на конфлікти в родині, це підсилює страхи. Страхи часто з'являються при хірургічних втручаннях у дітей, при захворюванні когось із дорослих у родині.
• У 7-8 років попередні страхи, зазвичай, пом'якшуються, але з'являються нові: страх запізнитись, отримати погану оцінку, тобто бути неуспішним.
• У підлітковому віці страхи зустрічаються зрідка, може бути загальний стан тривожності.

Перелічені страхи мають тимчасовий, перехідний, віковий характер, з ними не треба боротись, просто підтримайте дитину, приймаючи таку особливість її психічного розвитку. Однак, бувають інші страхи, їх називають «невротичні». В їхній основі – психічні потрясіння, травма, неуміння дорослого впоратись із віковими проблемами дитини, жорстокість у стосунках, конфлікти в родині, висока тривожність у батьків. Такі страхи самі не минають, необхідна допомога фахівців (психолога, психотерапевта), зміна стилю виховання. Допомагають здолати страхи ігрові методи корекції: «Малювання страхів»; створення казкових історій зі щасливим кінцем і програвання їх у родині.

Як зрозуміти, що дитина чогось боїться?

Зверніть увагу на наявність таких ознак:

• Тривожний сон з жахами.
• Труднощі при засинанні.
• Страх темряви.
• Занижена самооцінка.

Це цікаво!

• Якщо дитині часто сниться Бармалей, Чахлик, і вона їх боїться, то, вочевидь, у малюка проблеми у відносинах з батьком.
• Якщо ж дитині сниться Баба Яга – це відблиск конфлікту з матір’ю.

Як запобігти виникненню й закріпленню страхів?

• Ніколи не зачиняйте дітей у темному незнайомому приміщенні.
• Не лякайте малюка (віддам чужій тітоньці, прийде Баба Яга й забере, не підходь, собака вкусить тощо).
• Перетворюйте злих героїв на добрих, вигадуйте казки – як павучок допоміг дівчинці вибратись із лісу…)
• Не перевантажуйте фантазію дитини: іграшки мають відповідати віку, виключіть агресивні фільми, мультфільми й книги (у 3 роки малюк може злякатися Вовка з «Червоного Капелюшка», а дворічній дитині не треба купувати робота зі зброєю чи м’якого крокодила з розкритою пащею).
• Готуйте дитину заздалегідь до вступу до дитячого садка та школи.
• Підвищуйте самооцінку малюка.
• «Розберіться» з власними страхами. Ви можете «заразити» ними дитину (страх собак, страх смерті, транспорту, літака тощо).
• Враховуйте, що більше за все схильні до страхів емоційно-чуттєві та вразливі діти, а також діти, в яких добре розвинута уява.

Як допомогти дитині, яка переживає страхи?

• З’ясуйте причину страху.
• Всі діти полюбляють фантазувати, скористайтеся цим, хай дитина малює свої страхи, створює казки, в яких вона сильна й смілива.

Заняття в арт-студії «Мрії» можуть позитивно сприяти заспокоєнню та емоційній розрядці дитини:

Ліплення з глини

Малювання

• Якщо малюк боїться темряви, замкненого простору – запаліть лампу, відчиніть двері, покладіть їй у ліжко улюблену іграшку.
• Може статися у нагоді іграшкова зброя, вона допоможе малюку почуватися більш впевнено (покладіть на ніч поруч із ліжком, щоби він міг «захиститися»).
• Вчить долати страх за допомогою ігор, малювання, програвання ситуацій (якщо боїться лікаря - пограйте в лікарню; якщо боїться темряви, пограйте в розвідників тощо).
• Заохочуйте розвиток самостійності, хай дитина відчуває, що вона багато може, багато знає.
• Усунення страхів потребує терпіння й підтримки батьків. За страхи не можна сварити, карати, соромити.
• Пам'ятайте, що дитина ще не може керувати своєю поведінкою, тому вербальні переконання малоефективні.
• Не залякуйте дитину (навіть несвідомо).
• Не зловживайте переглядом фільмів, читанням казок (дивіться вище).
• Будьте терплячими до дитини, пам’ятайте, що у ваших силах витіснити страх із душі малюка назавжди. Залишати його там не можна, тому що в майбутньому це може призвести до проблем (неврози, підвищена тривожність, дратівливість, не товариство тощо).