Ігнорування дитиною прохань батьків.

Коротко про головне

Найшвидший спосіб привернути увагу дитини – говорити не більше, а менше.

У цьому випадку підвищується ймовірність того, що вона почує те, що ви дійсно хочете до неї донести. Складається враження, що велика кількість дітей у наші дні демонструє «вибірковість» слуху. Звичайно, вони чудово чують телевізор, друзів і навіть нерозбірливі тексти пісень. Але коли справа доходить до реагування на певні прохання та вимоги батьків – зовсім інша історія.

Якщо ви вже вдавалися до погроз, підкупу, крику, аби привернути увагу дитини, знайте: ви не самотні. Журнал Parents провів соціологічне дослідження серед батьків щодо найважчих моментів виховання. Найпоширенішим виявився «Моя дитина мене не чує».

Шість порад, щоб вас уважно слухали

• Будьте уважним слухачем.
  Дитина не зможе стати уважним слухачем, якщо їй не буде в кого цього навчитися. Тому переконайтеся, що ви самі – уважний слухач, і є прикладом того, чого вимагаєте від дитини. Покажіть, що ви вислуховуєте чоловіка (дружину), друзів і, найголовніше, саму дитину. Добрим нагадуванням служить стара приказка: «Недарма в нас є два вуха й один рот!». Слухайте свою дитину вдвічі довше, ніж говорите до неї.
• Говоріть ввічливо.
  Найшвидший спосіб змусити дитину не звертати на вас увагу – це використовувати такі різновиди комунікації, як критика, накази, нотації, нав'язування своєї думки, осуд, залякування, крик та благання. Запитайте себе, як би ви хотіли, щоб розмовляли з вами, якби ви були дитиною, та використовуйте саме такий зразок спілкування.

• Спочатку зверніть на себе увагу, а потім говоріть.
  Перш ніж почнете говорити, переконайтеся, що дитина дивиться на вас. Можна дати вербальну команду, щоб привернути її увагу: «Подивися, будь ласка, на мене і послухай те, що я скажу» або присісти, щоби бути на рівні очей дитини. Коли ви дивитесь одне одному в очі, дитина повністю у «вашому розпорядженні»: це слушний момент для того, щоб сформулювати своє прохання. Використання цієї техніки щоразу, коли вам дійсно потрібна увага дитини, змусить її слухати вас. А також можна доторкнутися до руки дитини, таким чином активізувавши її кінестетичне сприйняття.
• Зробіть попередження.
  Іноді дітям справді складно переключитись, особливо, якщо вони зайняті тим, що їм дуже подобається. Крім того, дитина справді може не почути вас. Встановіть тимчасове обмеження: «Мені знадобиться твоя допомога за дві хвилини» або «Я хочу з тобою поговорити за хвилину. Будь ласка, підготуйся».
• Треба знизити голос.
  Замість підвищувати тон, знижуйте його. Ніщо не знищує бажання швидше, ніж крик, тому зробіть навпаки: говоріть м'якше й тихіше. Зазвичай це захоплює дитину зненацька, і вона зупиняється, щоби послухати. Вчителі використовують цю стратегію протягом багатьох років, тому що вона є дієвою.
• Говоріть коротко, м'яко та точно.
  Діти сприймають краще, якщо знають, що їм не доведеться вислуховувати лекцію, тож нехай ваші прохання будуть короткими й конкретними: «Застели, будь ласка, ліжко, перш ніж підеш гуляти», «Зараз тобі потрібно підготуватися до школи» тощо. Обмеження кількості слів, що входять у ваше прохання, також допомагає. Іноді достатньо одного слова: «Домашнє завдання!», «Прибирання!» тощо.

На замітку

Відомий педагог Мері Бадд Роу відкрила, що дітям потрібно більше «часу на очікування» – обміркувати те, що вони чують, перш ніж щось відповісти. Тож, якщо ви ставите дитині питання або просите про щось, не забувайте почекати, принаймні, три секунди. Вона сприйме більше інформації, ймовірність відповіді зросте, і, можливо, вона дасть вам повнішу відповідь.